Текст песни:

I
Завіса приспустилася, почався водевіль
Ти знав, що це серйозно, знав, що буде біль
Але вибір вже позаду, у нутрі пульсує ток
Дорога почалася, як відбувся перший крок

Всі ці люди ще не знають, хто вступив до гри
Хто ходив поруч із ними, та тримався до пори
Девіз ходи твоєї: краще не чіпай
Леді, джентльмени, перед вами самурай

Перемагає той, хто йде до кінця
Все, або нічого! Хто, якщо не я?
Перемога там, де тебе поки нема
Де сягають за край. Банзай!

II
Твої руки не тремтять, ти спокійний, як ковбой
В усіх вестернах цей погляд має головний герой
Цей коктейль – гаряче серце та холодна голова
Але ти добре знаєш, це – пусті слова

Все одно, над ким і як, і де, просто взяти верх
Щоб відчути спокій та спитати – що тепер?
Що завгодно, де завгодно, лише б знов на висоті
Це все заради виклику самому собі

III
Ворогам середній палець, тим, хто з нами - респект
Те, що ми настільки різні, підсилює ефект
Буде ранок, буде спосіб знайти собі гору
Ей, голову вище, ти починаєш гру

@ ТНМК

Текст песни:

І
У цього моря такий колір, як твого будинку номер
Я би приїхав, але мій ровер
Ще не вигадали, не зібрали, не побудували шлях
Цей цвях тримає дах невдах

У цього моря такий подих, як до очей долоні дотик
А море темне, зовсім як твій поверх
Але сьогодні не тоді, і зараз я не я
Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня

Все тече, я гадав
Що ти лише вода
Все тече згори вниз
Все мине колись

ІІ
Сиджу на березі, живий-здоровий, справи шито-крито
Ніяк не здогадатись, що мого туза побито
Що днями якось я піду горами,
Ляжу знаком оклику, слідами напишу теж саме

Жив-був, був-жив, не притягався, не служив
Злітав одного разу, але сам розібрав той пазл
Розірвав малюнок, зруйнував будинок, підняв якоря
Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня

Все тече, я гадав
Що ти лише вода
Все тече згори вниз
Все мине колись...

ІІІ
І як у кожній казці все закінчується добре
Всі герої живуть до смерті, на сніданок – хлоп’я
На вечерю – мило, чюжі трагедії
Він, вона, вони, все просто, як аз-букі-вєді

А я тоді пішов від моря, живий-здоровий, шито-крито
Отримало давно минуле своє мито
Не вигадавши ровера нікому не побудувати шлях
Цей цвях тримає дах

Все тече, а я гадав
Що ти лише вода
Все тече згори вниз
Все мине колись...

@ ТНМК

Текст песни:

Без них так солодко чіплятись за минуле раз прийшли
У груди ті кого нема вже, ... не буде,
Сіли поплакали, поплакали тоді між хмарами у небі
Що були сині плями, так буває восени,
Іноді так солодко бити по собі минулим так шо без тями
Мама, мама - мама, мама...
Знаєш хтось у голові моїй ріже дірку
Звідти пустить ... плівку по чорнобілому живому
На пригаду, як буває восени.
В тумані вчора бачив, вранці сірі башти, знаєш
З них очима вікна іноді, іноді зненацька страшно
Ніби щось важливе дуже важливе я програв
В азарті їду ось тепер в плацкарті туди, туди, туди додому...

Приспів:
Тепер я знаю, як буває, як буває восени,
Я питав, я питав може чув хто може ні,
Тепер я знаю як буває, як буває восени
Я питав, я питав може чув хто може ні.

Восени скрізь жовто-сині плями позникали я питав
Куди, коли чи є на цьому дні корали
Що світ по білу "Неа", щось посміхнулось криво
Я відчув що все даремно, все мимо пішла злива
Як сльози із очей морозі мокрі люди в однині
Може плачуть, може ні,
Немов бабусі шорхають додому, як ніч
Зникають з неба плями сині, знаєш так буває...
Зробивши все до листя в низ стрибали як у цирку люди,
Йшли дощі як під копірку, ... як зірка вранці
Рано все жовтіючи зникало, тим часом десь у небі,
Мої хмари плями сірі знов плясали в однині...

Приспів:
Тепер я знаю, як буває, як буває восени,
Я питав, я питав може чув хто може ні,
Тепер я знаю як буває, як буває восени
Я питав, я питав може чув хто може ні.

Так все мовчало довго, трохи змерз я, був ранок сивий,
Та ... асвальтом білим, що ж робити, пішов додому
Я та сніг не розуміли сталось що, навіщо, чому
Що я питав так довго вчора, у мікрофона...

Приспів:
Тепер я знаю, як буває, як буває восени,
Я питав, я питав може чув хто може ні,
Тепер я знаю як буває, як буває восени
Я питав, я питав може чув хто може ні.

@ ТНМК

Текст песни:

I
Індіанці зійшлися в танці
Зима закінчилася рано вранці
Танок – це коли у колі танець
У такому випадку я – індіанець

Все мене цікавить, все мене турбує
Якщо прислухатися, я трохи чую
Я відчуваю запах
Я повертаюся до лісу на курячих лапах

Мені цікаво, чи додає багаття віри?
Чи гріє взимку ведмежа шкіра?
Чого вони лякалися, чого чекали?
На що сподівалися, за кого себе мали?

Як воно? Життя біля вігвама?
На кого полює тато, що готує мама?
Мій мозок перебуває у прострації
Недостатньо інформації

Танули, як льоду гранули ми
І краплі зими розтанули

IIа
Ведмеді попрокидались по берлогах
Прийшла весна. Зняла облогу
Ось я дивлюся в небо ведмежими очима
Що це за плями, що пропливають мимо?

Мене цікавить все: що, де, коли і як?
Моя ведмежа лапа, яка вона на смак?
Зв’язок втрачається, картина млява
Так це чи не так, це лише моя уява

IIб
Поглянь, птахи вертаються додому
Як вони знають, що саме сюди дорога
І як долають вони свою печаль зимову?
Чи розуміють, що дивитись вниз – справа бога?

Якщо ти у повітрі за кого себе маєш?
І звідки знаєш, що в тобі ця сила?
Про що ще мріяти, коли розкриті крила
Що ти відчуваєш? Що відчуваєш?

III
Там, де був сніг - чорна вода по формі ніг.
Якби цей слід говорити міг,
я б устиг спитати, що із нами стане
В тих, хто був раніше за усіх

Весна чекає сигналу, щоб почати
Але чого чекати, на що чекати?
Мій мозок перебуває у прострації
Недостатньо інформації

@ ТНМК

Текст песни:

I
Такий вечір буває раз на рік
Мільярд на еру. П’ять на чоловічий вік
Берег океану, гітара на піску
І я хочу сказати, що шукав саме таку

Вона з іншої країни, нам бракує слів
Амури коло сонця припинили спів
Стріли загострили, навели приціл
Але піднявся вітер, застив їм очі пил

Були ми на прицілі, tu me monque, mon amie
Про те, що не відбулося, шкодуємо самі
Чому пізно розумієш, як маєш, то тримай
Я це ніколи не забуду. Гітаро, грай

II
Літо. Ніч. Піонерський табір.
Перша пісня. Перший алконапій
Карі очі, їм майже чотирнадцять
Той, хто керує, увімкнув повільні танці.

Ми біля вогню, гріємо долоні
Пальці прагнуть опинитися в полоні
Пісня позабулася, але лишився грув
Як же її звали? Я забув.

Я забув все, те що важило
Я забув, я забув
Все, що сам відчув я наживо
Я забув, я все забув

III
Погано – не назавжди. Назавжди – ніяк
Але прошу, ти не думай, що вийде саме так
Ти пригадай ті миті, коли сонце у зеніті
Коли ви несамовиті, до кінця відкриті

Бо потім буде пізно, потім стане зле
Сплять амури кляті, не чують мене
Ти теж мене не слухай, просто пам’ятай
Не забувай нічого. Гітаро, грай

@ ТНМК

Текст песни:

І
Я зустрів Марину. Ти зустрів Марину
Я зустрів Марину коло магазину
Овочі та фрукти, алкоголь-продукти
Покохав відразу я брунєточку

Ти чекав на дворі. Я питав у школі
На заборі клеїв білу ти об’яву про Марину
Розшукується мрія метр сімдесят чотири
Дзвоніть цілодобово, віддам магаричово

Шукали пожежникі, шукала поліція
Вулиця за вулицею чухали потилицю
Чотири дні не спав, доки не здобув адресу
Три дріб два, провулок ВЦСПС (ага!)

ІІ
Марина-Марина-Марина сиділа у каміна
Вдула-задула-продула ангіна
Тепер Марина сидить вдома, гріє коліна
Слухає приємне: “Я люблю тебья, Марина

А я третій день під вікном стояв стовбуром
По губах читав, як називала ліваком
у вікні Марина. Мрія – нуль на массу
Ні тобі заходь, ні тобі екстазу

Ти називала ліваком

ІІІ
Я, блін, став на лижі. Ти, блін, став на лижі
Їв варене мя’со, рибу, помідори свіжі
За гірями – гантелі, м’язи – скелі, плечі - двері
Мріяв опинитися з нею у партері

Марина-Марина-Марина-Марина
Неначе Мальвіна-мальвіна-мальвіна
Ти мій барвінок-барвінок-барвінок
Маруся-Мері-Маша-Маня-Маринок

Ти називала ліваком

ІІІІ
Я придбав Марині. Ти придбав Марині
Ти купив Марині все, що було в магазині
Овочі та фрукти, алкоголь-продукти
Все приніс під двері ти брунєточки

Все взяла Марина. Швидко з’їхала Марина
З ВЦСПСу на нову адресу
Поліції, пожежникам відніс заяву білу
Розшукайте мрію метр сімдесят чотири

Що називала ліваком

@ ТНМК

Текст песни:

Люди, люди, їх мільярди, їх мільярди, хай їм грець
Добрі, сильні, ситі, багаті. Всі дуже гарні і я молодець

I
Увага, молодь, Анжоліна Жолудь
репрезентує свій новий жолоб
Серед гостей Милий Овоч
Христину Холєру тримає власноруч

Поруч із ними Дженіффер Хлопець
Та її хлопець, із ним його хлопець
50 копійок, от баламут
На нього не чекали, а він вже тут

II
Ледве не забули зазвати Руслана
Якого? Яку? Ші-кі-рі-кі-тана
Мел Із Гіпсу, її біг бос
Вони кожного ранку бігають крос

Джім і Роквай останні джедаї
У кожному оці по слову банзай
Як вони пляшуть, собаки мовчать
Діти не плачуть, у вікнах стирчать

III
Ріо-Де-Житомир, Вінницясуела
Лос-Алушта, Нью-Херсон
Спеціалісти з ротацій, мутацій
Темно в очах від важливих персон

Лаури Балаури, Фети Фрумоси
Ляни Косиндзяни, цигане, матроси
Лийте сльози, гупайте в долоні
Майкл З Сексом їде на поні

@ ТНМК

Текст песни:

Ледве чутно, тихо десь там
Шлють вітри і хвилі привіт містам
Там у морі гори, по них мости
Вони чекають, я мушу йти

I
Світ – театр, ми в ньому актори
Діалог за діалогом порожні в розмовах
Балачки по ходу про погоду
Про матінку природу, все в порядку, чувачки

Посмішка в комплекті, 100 разів на день
Як останній янкі я кажу – ОК
Привіт-пока, пока-пока-привіт
Решта слів написали заповіт

Хитаю головою, дододаю – all-right
Сенсу нуль цілих, нуль десятих кілобайт
Ваги не набирає порожнє слово
Нуль до нуля, тож, маємо нічого

Бігали від себе - наздогнали
Пхали пішки – захолонула кров
Хочеш свята – передплати журнали
Був рок-н-ролл, привітався та пішов

II
Хтось спокійний грає нами в нарди
Так не чесно, хто б він не був
Я так хотів казати лише правду
Хтів-перехотів, казав, але забув

А в новинах знову щось про нафту
Про газ і про стан трас
Щось важливе лишається за кадром
Щось суттєве проходить повз нас

Всі мої надії, всі твої питання
Все востаннє, ось і фінал
Те, що було, лишається на згадку
Все в порядку, перемикай канал

III
В усіх галактиках, в усіх морях
Існує практика - шукати шлях
Важко пояснити, чому це - головне
На словах одне, інше в головах

Але десь є місце просто неба
Там, де голоси не йдуть по проводах
Бувай, я пам’ятатиму про тебе
В усіх галактиках, в усіх морях

@ ТНМК

Текст песни:

Я з міст, великих міст,
Буду тут я, поки буде хист
Цей світ – він із твоїх рис – і все.
Скільки сплатити, щоб це пережити,
Скільки внести і куди занести,
Що віддати, щоби не відати зле.

Багато справ і купа слів,
Кілька днів і декілька голів.
В люди ходив, багато говорив про всіх.
А сніг бруднів, дивився і курив,
Попіл їв і ніби не тужив.
Удавав, ніби відчував сміх.

Їхали ми, їхали, і будинки стріхами,
казали, що проїхали – і все.
Вже ніколи не повернешся
туди, куди ти женешся – все. Все.

А ти казала, що тобі уваги мало,
шпалери напроти очей.
Побут, добробут, вірила-чекала,
що ми проти речей.
Те, що тримало – не витримало,
в нас люди – споруда хитка.
Під екстаз підставляю таз.
Як ви? – Нормально. – Пока.

Їхали ми, їхали, і будинки стріхами,
казали, що проїхали – і все.
Вже ніколи не повернешся
туди, куди ти женешся – все. Все.

Багато справ, багато слів.
Милом надсила речитатив.
Не дійшов, а я перегорів, авжеж.
Цей міст для втікаючих із міст.
Промовчи, бо почався піст.
Цей світ – все для нього з міст, ми – теж.

Їхали ми, їхали, і будинки стріхами,
казали, що проїхали – і все.
Вже ніколи не повернешся
туди, куди ти женешся – все. Все.

Їхали ми, їхали, і будинки стріхами,
казали, що проїхали – і все.
Вже ніколи не повернешся
туди, куди ти женешся – все. Все.

@ ТНМК